Bokmålsordboka
forgape
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forgape | forgaper | forgapa | har forgapa | forgap! |
| forgapte | har forgapt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forgapa + іменник | forgapa + іменник | den/det forgapa + іменник | forgapa + іменник | forgapende |
| forgapt + іменник | forgapt + іменник | den/det forgapte + іменник | forgapte + іменник | |
Походження
fra tysk ‘gape, glo for mye på noe’; av for- (2Фіксовані вирази
- forgape segforelske seg
- forgape seg i noen