Bokmålsordboka
forføye
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forføye | forføyer | forføya | har forføya | forføy! |
| forføyde | har forføyd | |||
| forføyet | har forføyet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forføya + іменник | forføya + іменник | den/det forføya + іменник | forføya + іменник | forføyende |
| forføyd + іменник | forføyd + іменник | den/det forføyde + іменник | forføyde + іменник | |
| forføyet + іменник | forføyet + іменник | den/det forføyede + іменник | forføyede + іменник | |
| den/det forføyete + іменник | forføyete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk; av for- (2Значення та вживання
Приклад
- forføye over noe