Bokmålsordboka
forfølge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forfølge | forfølger | forfulgte | har forfulgt | forfølg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forfulgt + іменник | forfulgt + іменник | den/det forfulgte + іменник | forfulgte + іменник | forfølgende |
Походження
fra lavtysk; av for- (2 og følge (3Значення та вживання
- følge etter for å fange eller drepe
Приклад
- forfølge byttet
- følge og plage
Приклад
- forfølge opposisjonelle;
- bli forfulgt for sin tros skyld;
- kjenne seg forfulgt av uhell;
- minnene forfølger henne
- stadig arbeide med for å føre videre;fortsette med, følge opp
Приклад
- forfølge en idé;
- forfølge en tankegang;
- forfølge suksessen
- bringe for retten
Приклад
- forfølge en sak