Bokmålsordboka
forfekte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forfekte | forfekter | forfekta | har forfekta | forfekt! |
| forfektet | har forfektet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forfekta + іменник | forfekta + іменник | den/det forfekta + іменник | forfekta + іменник | forfektende |
| forfektet + іменник | forfektet + іменник | den/det forfektede + іменник | forfektede + іменник | |
| den/det forfektete + іменник | forfektete + іменник | |||