Bokmålsordboka
forestå
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forestå | forestår | forestoforestod | har forestått | forestå! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forestått + іменник | forestått + іменник | den/det foreståtte + іменник | foreståtte + іменник | forestående |
Походження
fra lavtysk; av fore-Значення та вживання
stå i spissen for;
lede, forvalte
Приклад
- Røde Kors forestod utdelingen av ulltepper til flyktningene