Bokmålsordboka
forespørre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forespørre | forespør | forespurte | har forespurt | forespør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forespurt + іменник | forespurt + іменник | den/det forespurte + іменник | forespurte + іменник | forespørrende |
Походження
av fore-Значення та вживання
spørre på en formell måte
Приклад
- bli forespurt om å stille til valg