Bokmålsordboka
forenkle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forenkle | forenkler | forenkla | har forenkla | forenkl!forenkle! |
| forenklet | har forenklet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forenkla + іменник | forenkla + іменник | den/det forenkla + іменник | forenkla + іменник | forenklende |
| forenklet + іменник | forenklet + іменник | den/det forenklede + іменник | forenklede + іменник | |
| den/det forenklete + іменник | forenklete + іменник | |||