Bokmålsordboka
foreholde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å foreholde | foreholder | foreholdt | har foreholdt | forehold! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| foreholdt + іменник | foreholdt + іменник | den/det foreholdte + іменник | foreholdte + іменник | foreholdende |
Походження
fra tyskЗначення та вживання
framholde, påpeke (noe betenkelig, uheldig)
Приклад
- da vi foreholdt dem den store risikoen ved prosjektet, ombestemte de seg