Bokmålsordboka
forebygge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forebygge | forebygger | forebygde | har forebygd | forebygg! |
| forebygget | har forebygget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forebygd + іменник | forebygd + іменник | den/det forebygde + іменник | forebygde + іменник | forebyggende |
| forebygget + іменник | forebygget + іменник | den/det forebyggede + іменник | forebyggede + іменник | |
| den/det forebyggete + іменник | forebyggete + іменник | |||
Походження
fra tysk; av fore-Значення та вживання
hindre at noe negativt skjer
Приклад
- forebygge en ulykke;
- det er lettere å forebygge enn å helbrede
- brukt som adjektiv
- forebyggende arbeid