Bokmålsordboka
fordoble
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fordoble | fordobler | fordobla | har fordobla | fordobl!fordoble! |
| fordoblet | har fordoblet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fordobla + іменник | fordobla + іменник | den/det fordobla + іменник | fordobla + іменник | fordoblende |
| fordoblet + іменник | fordoblet + іменник | den/det fordoblede + іменник | fordoblede + іменник | |
| den/det fordoblete + іменник | fordoblete + іменник | |||
Походження
fra tyskЗначення та вживання
- øke til det dobbelte;
Приклад
- fordoble formuen;
- tallet på flyktninger er fordoblet
- øke sterkt
Приклад
- vi må fordoble våre anstrengelser