Bokmålsordboka
forblø
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forblø | forblør | forblødde | har forblødd | forblø! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forblødd + іменник | forblødd + іменник | den/det forblødde + іменник | forblødde + іменник | forbløende |
Походження
fra lavtysk ‘blø for mye’; av for- (2Значення та вживання
- blø i hjel
Приклад
- jeg tror hun forblør
- i overført betydning: tappes for krefter
Приклад
- partiet forblør