Bokmålsordboka
forbli
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forbli | forblir | forbleforblei | har forblitt | forbli! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forblitt + іменник | forblitt + іменник | den/det forblitte + іменник | forblitte + іменник | forblivende |
Походження
fra lavtysk; av for- (2Значення та вживання
fortsette å være
Приклад
- la henne forbli i den troen