Bokmålsordboka
forbarme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forbarme | forbarmer | forbarma | har forbarma | forbarm! |
| forbarmet | har forbarmet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forbarma + іменник | forbarma + іменник | den/det forbarma + іменник | forbarma + іменник | forbarmende |
| forbarmet + іменник | forbarmet + іменник | den/det forbarmede + іменник | forbarmede + іменник | |
| den/det forbarmete + іменник | forbarmete + іменник | |||
Походження
av lavtysk (sik) vorbarmen; jamfør barmhjertigФіксовані вирази
- forbarme seg overta seg av;
vise medlidenhet med