Bokmålsordboka
forarme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forarme | forarmer | forarma | har forarma | forarm! |
| forarmet | har forarmet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forarma + іменник | forarma + іменник | den/det forarma + іменник | forarma + іменник | forarmende |
| forarmet + іменник | forarmet + іменник | den/det forarmede + іменник | forarmede + іменник | |
| den/det forarmete + іменник | forarmete + іменник | |||