Bokmålsordboka
fluoridere, fluorisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fluoridere | fluoriderer | fluoriderte | har fluoridert | fluorider! |
| å fluorisere | fluoriserer | fluoriserte | har fluorisert | fluoriser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fluoridert + іменник | fluoridert + іменник | den/det fluoriderte + іменник | fluoriderte + іменник | fluoriderende |
| fluorisert + іменник | fluorisert + іменник | den/det fluoriserte + іменник | fluoriserte + іменник | fluoriserende |
Значення та вживання
tilsette fluorid for å motvirke tannråte
Приклад
- fluoridere drikkevannet