Bokmålsordboka
flokke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å flokke | flokker | flokka | har flokka | flokk! |
| flokket | har flokket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| flokka + іменник | flokka + іменник | den/det flokka + іменник | flokka + іменник | flokkende |
| flokket + іменник | flokket + іменник | den/det flokkede + іменник | flokkede + іменник | |
| den/det flokkete + іменник | flokkete + іменник | |||
Фіксовані вирази
- flokke segsamles i store mengder
- flokke seg sammen;
- flokke seg rundt scenen
- flokke tilstrømme til i flokk
- turistene flokker til stranda