Bokmålsordboka
flippe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å flippe | flipper | flippa | har flippa | flipp! |
| flippet | har flippet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| flippa + іменник | flippa + іменник | den/det flippa + іменник | flippa + іменник | flippende |
| flippet + іменник | flippet + іменник | den/det flippede + іменник | flippede + іменник | |
| den/det flippete + іменник | flippete + іменник | |||
Значення та вживання
snu (noe) rundt eller ta (noe) fram med en brå eller rask bevelgelse
Приклад
- flippe burgere;
- flippe opp mobilen
Фіксовані вирази
- flippe ut
- bli så sint at en mister selvkontrollen
- la alle hemninger fare;
slå seg løs