Bokmålsordboka
fleipe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fleipe | fleiper | fleipa | har fleipa | fleip! |
| fleipet | har fleipet | |||
| fleipte | har fleipt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fleipa + іменник | fleipa + іменник | den/det fleipa + іменник | fleipa + іменник | fleipende |
| fleipet + іменник | fleipet + іменник | den/det fleipede + іменник | fleipede + іменник | |
| den/det fleipete + іменник | fleipete + іменник | |||
| fleipt + іменник | fleipt + іменник | den/det fleipte + іменник | fleipte + іменник | |
Походження
norrønt fleipaЗначення та вживання
gjøre narr, spøke
Приклад
- fleipe med noen;
- han fleiper med alt;
- vi bare fleiper