Bokmålsordboka
flattere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å flattere | flatterer | flatterte | har flattert | flatter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| flattert + іменник | flattert + іменник | den/det flatterte + іменник | flatterte + іменник | flatterende |
Походження
fra fransk ‘klappe, kjærtegne’Значення та вживання
- få til å se bra ut;forskjønne
- smigre
Приклад
- la seg flattere;
- være flattert over oppmerksomheten