Bokmålsordboka
flanere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å flanere | flanerer | flanerte | har flanert | flaner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| flanert + іменник | flanert + іменник | den/det flanerte + іменник | flanerte + іменник | flanerende |
Походження
fra franskЗначення та вживання
slentre gatelangs;
drive sorgløst omkring
Приклад
- turister som flanerer i parken