Bokmålsordboka
fjerte
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å fjerte | fjerter | fjerta | har fjerta | fjert! |
fjertet | har fjertet | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
fjerta + іменник | fjerta + іменник | den/det fjerta + іменник | fjerta + іменник | fjertende |
fjertet + іменник | fjertet + іменник | den/det fjertede + іменник | fjertede + іменник | |
den/det fjertete + іменник | fjertete + іменник |