Bokmålsordboka
finurlig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| finurlig | finurlig | finurlige | finurlige |
Походження
fra svensk; trolig av fin etter mønster av for eksempel figurligЗначення та вживання
Приклад
- en finurlig innretning;
- finurlige spørsmål