Bokmålsordboka
finsikte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å finsikte | finsikter | finsikta | har finsikta | finsikt! |
| finsiktet | har finsiktet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| finsikta + іменник | finsikta + іменник | den/det finsikta + іменник | finsikta + іменник | finsiktende |
| finsiktet + іменник | finsiktet + іменник | den/det finsiktede + іменник | finsiktede + іменник | |
| den/det finsiktete + іменник | finsiktete + іменник | |||
Значення та вживання
- i overført betydning: vurdere nøye
Приклад
- de finsikter spillerne fram mot neste sesong