Bokmålsordboka
ferme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ferme | fermer | ferma | har ferma | ferm! |
| fermet | har fermet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ferma + іменник | ferma + іменник | den/det ferma + іменник | ferma + іменник | fermende |
| fermet + іменник | fermet + іменник | den/det fermede + іменник | fermede + іменник | |
| den/det fermete + іменник | fermete + іменник | |||
Походження
norrønt ferma, gjennom lavtysk; fra latin firmare ‘feste, styrke’Значення та вживання
om katolske forhold: konfirmere (1)