Bokmålsordboka
feminisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å feminisere | feminiserer | feminiserte | har feminisert | feminiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| feminisert + іменник | feminisert + іменник | den/det feminiserte + іменник | feminiserte + іменник | feminiserende |
Походження
fra franskЗначення та вживання
gjøre (mer) feminin (1)