Bokmålsordboka
fastlegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fastlegge | fastlegger | fastla | har fastlagt | fastlegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fastlagt + іменник | fastlagt + іменник | den/det fastlagte + іменник | fastlagte + іменник | fastleggende |
Значення та вживання
bestemme endelig;
Приклад
- fastlegge en plan;
- prisen er ikke endelig fastlagt
- brukt som adjektiv
- et fastlagt program