Bokmålsordboka
fastholde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fastholde | fastholder | fastholdt | har fastholdt | fasthold! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fastholdt + іменник | fastholdt + іменник | den/det fastholdte + іменник | fastholdte + іменник | fastholdende |
Значення та вживання
holde fast ved
Приклад
- vitnet fastholdt sin tidligere forklaring