Bokmålsordboka
snikmelde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snikmelde | snikmelder | snikmeldte | har snikmeldt | snikmeld! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snikmeldt + іменник | snikmeldt + іменник | den/det snikmeldte + іменник | snikmeldte + іменник | snikmeldende |
Походження
av snik-Значення та вживання
melde (2, 1) i smug;