Bokmålsordboka
utarme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utarme | utarmer | utarma | har utarma | utarm! |
| utarmet | har utarmet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utarma + іменник | utarma + іменник | den/det utarma + іменник | utarma + іменник | utarmende |
| utarmet + іменник | utarmet + іменник | den/det utarmede + іменник | utarmede + іменник | |
| den/det utarmete + іменник | utarmete + іменник | |||
Походження
jamfør arme (2Значення та вживання
tappe for styrke, ressurser eller innhold;
gjøre svakere eller fattigere
Приклад
- rovdriften utarmet jorden;
- politikken utarmer distriktene