Bokmålsordboka
ettertrakte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ettertrakte | ettertrakter | ettertrakta | har ettertrakta | ettertrakt! |
| ettertraktet | har ettertraktet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ettertrakta + іменник | ettertrakta + іменник | den/det ettertrakta + іменник | ettertrakta + іменник | ettertraktende |
| ettertraktet + іменник | ettertraktet + іменник | den/det ettertraktede + іменник | ettertraktede + іменник | |
| den/det ettertraktete + іменник | ettertraktete + іменник | |||
Походження
fra tyskЗначення та вживання
forsøke å oppnå
Приклад
- den jobben er ikke noe å ettertrakte