Bokmålsordboka
særboer, særbuer
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en særboer | særboeren | særboere | særboerne |
| en særbuer | særbueren | særbuere | særbuerne |
Значення та вживання
person i et parforhold som bor for seg selv;
til forskjell fra samboer (1)