Bokmålsordboka
etterleve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å etterleve | etterlever | etterlevde | har etterlevd | etterlev! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| etterlevd + іменник | etterlevd + іменник | den/det etterlevde + іменник | etterlevde + іменник | etterlevende |
Значення та вживання
rette seg etter;
Приклад
- etterleve instruksene;
- ingen kan etterleve så strenge regler