Bokmålsordboka
etterforske
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å etterforske | etterforsker | etterforska | har etterforska | etterforsk! |
| etterforsket | har etterforsket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| etterforska + іменник | etterforska + іменник | den/det etterforska + іменник | etterforska + іменник | etterforskende |
| etterforsket + іменник | etterforsket + іменник | den/det etterforskede + іменник | etterforskede + іменник | |
| den/det etterforskete + іменник | etterforskete + іменник | |||
Значення та вживання
undersøke mulig kriminell handling, ulykke eller lignende for å oppklare hva som har skjedd, og om det foreligger staffbare forhold;
Приклад
- etterforske en drapssak