Bokmålsordboka
alludere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å alludere | alluderer | alluderte | har alludert | alluder! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| alludert + іменник | alludert + іменник | den/det alluderte + іменник | alluderte + іменник | alluderende |
Вимова
aludeˊreПоходження
fra latin , av ad ‘til’ og ludere ‘leke, spille’Значення та вживання
sikte til, spille på
Приклад
- alludere til noe