Bokmålsordboka
tyvkjenne, tjuvkjenne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tjuvkjenne | tjuvkjenner | tjuvkjente | har tjuvkjent | tjuvkjenn! |
| å tyvkjenne | tyvkjenner | tyvkjente | har tyvkjent | tyvkjenn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tjuvkjent + іменник | tjuvkjent + іменник | den/det tjuvkjente + іменник | tjuvkjente + іменник | tjuvkjennende |
| tyvkjent + іменник | tyvkjent + іменник | den/det tyvkjente + іменник | tyvkjente + іменник | tyvkjennende |
Значення та вживання
beskylde noen for å være tyv