Bokmålsordboka
testkjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å testkjøre | testkjører | testkjørte | har testkjørt | testkjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| testkjørt + іменник | testkjørt + іменник | den/det testkjørte + іменник | testkjørte + іменник | testkjørende |
Значення та вживання
- teste en bil eller annet kjøretøy
Приклад
- testkjøre nye produkter
- prøve ut
Приклад
- testkjøre systemet