Bokmålsordboka
allokere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å allokere | allokerer | allokerte | har allokert | alloker! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| allokert + іменник | allokert + іменник | den/det allokerte + іменник | allokerte + іменник | allokerende |
Вимова
alokeˊreПоходження
gjennom engelsk, fra senlatin allocare; av latin ad ‘til’ og locus ‘sted’Значення та вживання
dele ut;