Bokmålsordboka
kjønne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kjønne | kjønner | kjønna | har kjønna | kjønn! |
| kjønnet | har kjønnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kjønna + іменник | kjønna + іменник | den/det kjønna + іменник | kjønna + іменник | kjønnende |
| kjønnet + іменник | kjønnet + іменник | den/det kjønnede + іменник | kjønnede + іменник | |
| den/det kjønnete + іменник | kjønnete + іменник | |||
Значення та вживання
knytte til kjønn (2) eller til tradisjonelle kjønnsroller
Приклад
- de protesterer mot å kjønne leker for barn