Bokmålsordboka
stæsje
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stæsje | stæsjer | stæsja | har stæsja | stæsj! |
| stæsjet | har stæsjet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stæsja + іменник | stæsja + іменник | den/det stæsja + іменник | stæsja + іменник | stæsjende |
| stæsjet + іменник | stæsjet + іменник | den/det stæsjede + іменник | stæsjede + іменник | |
| den/det stæsjete + іменник | stæsjete + іменник | |||
Походження
av stæsjЗначення та вживання
pynte eller legge til ekstra utstyr;
Приклад
- stæsje opp boliger for salg;
- pynte og stæsje seg før en date