Bokmålsordboka
erindre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å erindre | erindrer | erindra | har erindra | erindr!erindre! |
| erindret | har erindret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| erindra + іменник | erindra + іменник | den/det erindra + іменник | erindra + іменник | erindrende |
| erindret + іменник | erindret + іменник | den/det erindrede + іменник | erindrede + іменник | |
| den/det erindrete + іменник | erindrete + іменник | |||
Походження
av tysk innere ‘indre’Значення та вживання
Приклад
- så vidt jeg kan erindre