Bokmålsordboka
spite
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å spite | spiter | spita | har spita | spit! |
| spitet | har spitet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| spita + іменник | spita + іменник | den/det spita + іменник | spita + іменник | spitende |
| spitet + іменник | spitet + іменник | den/det spitede + іменник | spitede + іменник | |
| den/det spitete + іменник | spitete + іменник | |||
Значення та вживання
gjøre narr av noen;
håne, spotte
Приклад
- vennene spitet ham