Bokmålsordboka
spesialbehandle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å spesialbehandle | spesialbehandler | spesialbehandla | har spesialbehandla | spesialbehandl!spesialbehandle! |
| spesialbehandlet | har spesialbehandlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| spesialbehandla + іменник | spesialbehandla + іменник | den/det spesialbehandla + іменник | spesialbehandla + іменник | spesialbehandlende |
| spesialbehandlet + іменник | spesialbehandlet + іменник | den/det spesialbehandlede + іменник | spesialbehandlede + іменник | |
| den/det spesialbehandlete + іменник | spesialbehandlete + іменник | |||
Значення та вживання
behandle på en særegen måte
Приклад
- de kan ikke spesialbehandle enkeltpersoner
- brukt som adjektiv:
- kle huset med spesialbehandlet trebord