Bokmålsordboka
selvforklarende, sjølforklarende
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| selvforklarende | selvforklarende | selvforklarende | selvforklarende |
| sjølforklarende | sjølforklarende | sjølforklarende | sjølforklarende |
Значення та вживання
som forklarer seg selv;
som en ikke trenger noen nærmere forklaring på