Bokmålsordboka
enstemmig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| enstemmig | enstemmig | enstemmige | enstemmige |
Походження
fra tysk; av en (2Значення та вживання
Приклад
- et enstemmig krav
- brukt som adverb
- forslaget ble enstemmig vedtatt;
- bli enstemmig valgt