Bokmålsordboka
ensrette
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ensrette | ensretter | ensretta | har ensretta | ensrett! |
| ensrettet | har ensrettet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ensretta + іменник | ensretta + іменник | den/det ensretta + іменник | ensretta + іменник | ensrettende |
| ensrettet + іменник | ensrettet + іменник | den/det ensrettede + іменник | ensrettede + іменник | |
| den/det ensrettete + іменник | ensrettete + іменник | |||
Походження
fra tysk ‘likerette’; av ens (1Значення та вживання
- gjennomføre én (politisk) oppfatning hos;
Приклад
- ensrette massene
- brukt som adjektiv
- et ensrettet kulturliv;
- en ensrettet presse