Bokmålsordboka
ensilere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ensilere | ensilerer | ensilerte | har ensilert | ensiler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ensilert + іменник | ensilert + іменник | den/det ensilerte + іменник | ensilerte + іменник | ensilerende |
Походження
fra fransk , av en ‘i’ og silo ‘silo’Значення та вживання
konservere ferskt gress og andre plantevekster til fôr (1, 1) ved å la surne
- brukt som adjektiv
- ensilert grovfôr