Bokmålsordboka
sjage
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sjage | sjager | sjaga | har sjaga | sjag! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sjaga + іменник | sjaga + іменник | den/det sjaga + іменник | sjaga + іменник | sjagende |
Походження
sammenheng med stagЗначення та вживання
gå ustøtt;
sjangle