Bokmålsordboka
sevje 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sevje | sevjer | sevja | har sevja | sevj! |
| sevjet | har sevjet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sevja + іменник | sevja + іменник | den/det sevja + іменник | sevja + іменник | sevjende |
| sevjet + іменник | sevjet + іменник | den/det sevjede + іменник | sevjede + іменник | |
| den/det sevjete + іменник | sevjete + іменник | |||
Значення та вживання
om tre om våren: bli full av sevje