Bokmålsordboka
sammenfalle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sammenfalle | sammenfaller | sammenfalte | har sammenfalt | sammenfall! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sammenfalt + іменник | sammenfalt + іменник | den/det sammenfalte + іменник | sammenfalte + іменник | sammenfallende |
Значення та вживання
- skje samtidig med;jamfør sammenfallende (1)
- ha sammenheng med
Приклад
- lave lønninger sammenfaller ofte med en lav organisasjonsgrad