Bokmålsordboka
rubbe 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rubbe | rubber | rubba | har rubba | rubb! |
| rubbet | har rubbet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rubba + іменник | rubba + іменник | den/det rubba + іменник | rubba + іменник | rubbende |
| rubbet + іменник | rubbet + іменник | den/det rubbede + іменник | rubbede + іменник | |
| den/det rubbete + іменник | rubbete + іменник | |||
Вимова
røbˋbeПоходження
av engelsk rub ‘skrubbe’Значення та вживання
gjøre skisåle ru
Приклад
- har du rubbet skiene?
- brukt som adjektiv:
- gå på rubbede ski